To the Epoch of Unbowed Poets Songtext
von Drudkh

Надійде день такий: гранітна постать Долі
На шляху виросте нескінченім твоїм,
Торкне твоє чоло і присудом твердим
Затримає тебе в своїм нещаднім колі.


Далеко — синь, огонь, і заграви, і дим.
Червоний рев стихій, безкрай жаги і волі.
Та лиш свій хижий зір вдалі, на видноколі,
До воза запряжеш, у шику бойовім.

Коли почуєш ти, як, горду і нап′яту,
Скоряє міць твою кам'яностопа Фатум,
Як кришиться твій крок, — душі останній крик

Пошли туди, де мчать шляхи, тобі не дані,
Та де прогуркотять колись ще — вір! — за грані
Комоні мрій твоїх у запрязі квадриг.